ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕСОТЕРАПІЇ В АЛГОРИТМАХ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Основною метою застосування об'ємного пневмопресингу (ОП) є напрямки профілактики, медичної реабілітації або косметології.

Згідно з концепцією доказової медицини, основними показами до застосування об'ємного пневмопресингу є профілактика тромбозу та лікування набрякового синдрому. Водночас існуютьспроби використання даного фізіотерапевтичного методу у пацієнтів з ішемічною переміжною кульгавістю, цукровим діабетом, посттравматичним ушкодженням  сухожиль, трофічними виразками. Це свідчить про висловлювання неоднозначних поглядів щодо клінічного значенняоб'ємного пневмопресингу та поступове розширення спектру його застосувань в клінічних умовах.

В не залежності від поставленої клінічної задачі потрбно враховувати спектр абсолютних і відносних протипоказів до застосування ОП:

Абсолютні

·      Тромбоз великих артерій, облітеруючий ендартеріїт

·      Серцева недостатність

·      Не вилікуваний септичний флебіт нижніх кінцівок

·      Гострий дерматит

·      Шкірна форма алергії на матеріал

Відносні

·      Виразки нижніх кінцівок

·      Не рухливість нижніх кінцівок (плегія)

Об'ємний пневмопресинг при захворюваннях серцево-судинної системи.

У численних дослідженнях доведено, що ОП сприяє поліпшенню венозного відтоку та артеріального кровообігу, що має вирішальне значення для гомеостазу тканин в процесі загоєння,забезпечення киснем, електролітами і виведення продуктів обміну [1]. Також ОП стимулює ангіогенез, тобто формування нових кровоносних судин, і підвищує щільність фібробластів, що є важливим етапом у процесі регенерації тканин.

Об'ємний пневмопресинг при захворюваннях нервової системи.

ОП пришвидшує обмін оксигемоглобіну у пацієнтів із церебральним інфарктом через полегшення мозкової мікроциркуляції у префронтальній, сенсомоторній та скроневій ділянках кори головного мозку і є ефективною технікою фізіотерапії, яка впливає на дефекти рухової функції, шляхом усунення моторного дефіциту. Застосування процедури об’ємного пневмопресингу призводить до збільшення гемодинамічного зсувного напруження, що викликає поліпшення функцій ендотелію та ріст колатеральних артерій (артеріогенез) за рахунок збільшення центрального пульсового тиску. Таким чином, глобальна перфузія крові в головному мозку сприяє пришвидшенню метаболічних процесів нейронних і гліальних клітин, що в свою чергу підвищує пластичність кори головного мозку та збільшує показники прогностичного відновного індексу. ОП може слугувати додатковим методом і в лікуванні периферичних нейропатій. Застосування ОП у пацієнтів із ішемією кінцівок допомагає полегшити біль у станіспокою, знижує ризик малих ампутацій при трофічних розладах, а також може відкласти необхідність проведення великих ампутацій [3]. Показами для застосування ОП при захворюваннях периферичної нервової системи можуть слугувати наступні діагнози: діабетична та периферична нейропатія, посттравматична або постопераційна нейропатії, синдром карпального каналу. Курс лікування становить від 10 до 20 процедур. Частота та тривалість процедур визначається лікарем індивідуально, в залежності від характеру та тяжкості нейропатії.

Об'ємний пневмопресинг при захворюваннях скелетно-м`язової системи

ОП демонструє високу ефективність у загоєнні переломів, сприяючи утворенню кісткового мозолю та покращенню біомеханічної міцності в зоні ушкодження. Дослідження підтверджують, що цей процес стимулює остеогенез (формування нової кісткової тканини) і васкуляризацію, що врешті-решт забезпечує успішне відновлення після травм [4].

ОП також сприяє пришвидшенню продукції інтерстиціальної рідини в суглобах, що єважливим чинником у її метаболізмі. У контексті роботи кісткової системи цей потік рухається від медулярних венозних синусів через компактні зони кістки до періостальних лімфатичних каналів. Дослідження свідчать, що певні діапазони тиску, зокрема 8–10 кПа [5] є найбільшефективними для стимулювання як інтерстиціального потоку так і венозного тиску, сприяючиактивізації остеобластів через різні механізми. До ключових механізмів належать потенціали потоку, вплив зсувного напруження рідини та механічне навантаження, викликане її рухом. Окрім цього, посилений рух рідини покращує транспортування поживних речовин до новоутвореної кісткової тканини, що суттєво підтримує регенеративні процеси.

Об'ємний пневмопресинг в реабілітації пацієнтів з ампутаціями

Для реабілітації людей із ампутованими кінцівками специфічні діапазони тиску для компресійних засобів варіюються залежно від етапу відновлення та терапевтичних завдань.Відповідно до останніх рекомендацій, пропонуються такі параметри: для контролю післяопераційного набряку застосовуються компресійні пристрої з тиском у межах 15–25 мм рт. ст., що поступово збільшується до 40 мм рт. ст. Цей етап зазвичай розпочинається через 1–4 тижні після ампутації, приблизно 1–2 години на день [8]. Пневматичні пристрої для пересування після ампутації можуть застосовуватися при тиску від 20 до 40 мм рт. ст. Початкові налаштуванняпередбачають нижчий тиск (20–30 мм рт. ст.) і коротку тривалість використання (5–10 хвилин). Згодом рівень можна підвищувати до 40 мм рт. ст. на період до 10 хвилин перед початкоммобілізації куксоприймача [9].

  Для лікування набряку , ефективним є застосування ОП в межах 30–60 мм рт. ст., що сприяє поліпшенню відтоку лімфи і зниженню набряку.

Порівняння застосування об'ємного пневмопресингу з іншими методами в менеджменті загоєння переломів

Найбільш поширеними посиланнями в літературі є поєднання компресійної терапії з:

·      Компресійною білизною (протягом всього сеансу терапії)

·      З підсиленою оксигенацією (5-7хв)

·      Пасивним тракційним впливом

·      З кріо терпією (протягом всього сеансу)

ОП та фізична терапія

Фізична терапія зарекомендувала себе як ефективний спосіб покращення функціонального відновлення у пацієнтів із переломами. Водночас, ОП забезпечує унікальну перевагу, сприяючи поліпшенню кровообігу та зменшенню набряків без потреби в активних діях з боку пацієнта.Поєднання двох підходів — синергія фізичної терапії та ОП — може принести значно кращі результати, ніж застосування кожного з методів окремо. ОП допомагає підготувати тканини до більш ефективного виконання реабілітаційних вправ.

Класифікація рівнів компресії при поєднанні методів в комплекс медичної реабілітації:

15-20 мм.рт.ст – при симптомах болючості в нижніх кінцівках

20-30 мм.рт.ст – при видимому порушенні венозного відтоку при помірних фізичних навантаженнях

30-40 мм.рт.ст – для покращення регенерації ендотелію венозних судин

40 мм.рт.ст і вище – за медичними показами

ОП та фармакологічні втручання

Фармакологічні засоби, такі як бісфосфонати, здатні покращувати щільність кісток і сприятизагоєнню, проте їх використання може супроводжуватися побічними ефектами, яких немає призастосуванні ОП. Цей метод вважається безпечним завдяки мінімальним побічним проявам, зафіксованим у клінічних дослідженнях. Його ефективність полягає в покращенні васкуляризації та доставки поживних речовин за допомогою механічних впливів, тоді як фармакологічні підходи переважно діють через активацію біохімічних шляхів для стимуляції процесів загоєння [6].

ОП та інші методи компресійної терапії

Різні форми компресійної терапії, наприклад, еластичні пов'язки, часто застосовуються після операції для контролю набряку. Однак вони не забезпечують динамічної модуляції тиску, яку пропонує ОП. Здатність ОП періодично змінювати тиск, збільшуючи та зменшуючи його, сприяє ефективнішому переміщенню рідини та покращує обмін поживних речовин у зоні травми, що привносить даній процедурі свою клінічну унікальність. Клінічне використання ОП передбачає його спеціалізовану розробку для терапії як травм м'яких тканин, так і переломів кісток. Завдякицьому він є універсальним та практичним варіантом у медичних умовах.

Отже, ОП демонструє значний потенціал у прискоренні процесу загоєння переломів завдяки поліпшенню кровообігу, стимулюванню остеогенезу та пришвидшенню функціональноговідновлення у порівнянні з традиційними методами. Хоча подальші дослідження необхідні для вдосконалення терапевтичних протоколів і підтвердження довготривалих переваг, уже наявні дані доводять його ефективність як важливого додаткового засобу лікування переломів [7].

1.     Patrick S Moran, Conor Teljeur, Patricia Harrington, Mairin Ryan. (2015). A systematic review of intermittent pneumatic compression for critical limb ischaemia. Review Vasc Med 20(1):41-50. doi: 10.1177/1358863X14552096.

2.     Taylor B Winberg, Eric T Hedge, Sean D Peterson, Richard L Hughson, Andrew C Laing.(2021) Influence of intermittent pneumatic compression on foot sensation and balance control in chemotherapy-induced peripheral neuropathy patients Affiliations Expand Clin Biomech (Bristol) doi: 10.1016/j.clinbiomech.

3.     M. Zakia. (2016). The Role of Sequential Pneumatic Compression in Limb Salvage in Non-reconstructable Critical Limb Ischemia. Volume 51, Issue 4P565-571April 2016

4.     Anil Khanna, Nikolaos Gougoulias, Nicola Maffulli British Medical Bulletin. (2008). Intermittent pneumatic compression in fracture and soft-tissue injuries healing Get access Arrow Volume 88, Issue 1, December 2008, Pages 147–156, https://doi.org/10.1093/bmb/ldn024.

5.     Weilong Diwu, Gang Hu, Minghao Zhou, Long Bi, Ming Yan, Hongbo Wei, Junjun Fan. (2022). Effects of different intensities of intermittent pneumatic soft-tissue compression on bone defect repair. BMC Musculoskelet Disord. 2022 Apr 30;23(1):403. doi: 10.1186/s12891-022-05341-6.

6.     Duval C, Sirois C, Savoie-White FH, et al. Effect of intermittent pneumatic compression in addition to pharmacologic prophylaxis for thromboprophylaxis in hospitalized adult patients: A systematic review and meta-analysis. Crit Care Explor. 2022;4(10):e0769.

7.     Morris RJ. Intermittent pneumatic compression - systems and applications. J Med Eng Technol. 2008;32(3):179-188.

8.     Yasin Demir, Koray Aydemir.(2020). Gülhane lower extremity amputee rehabilitation protocol: A 123-year experience. Department of Physical Medicine and Rehabilitation, University of Health Sciences, Ankara, Turkey. Turk J Phys Med Rehabil. 2020 Nov 9;66(4):373-382. doi: 10.5606/tftrd.2020.7637.

9.     Julia Lee, Fiona Davie-Smith, Joanne Hebenton, Kath Sharp, Chris Seenan.(2023). Impact of PPAM aid use on prosthetic limb delivery time in unilateral transtibial amputation: A retrospective analysis. Prosthet Orthot Int. 2023 Jun 1;47(3):258-264. doi: 10.1097/PXR.0000000000000176.