top of page

Медична реабілітація Анкілозивного Спондиліту (АС) (Хвороба Бехтерєва) Запропоновані узагальнені протоколи медичної реабілітації.

Анкілозивний спондиліт (АС) - хронічне прогресуюче запальне захворювання, є формою артриту (захворювання суглобів запального характеру), вражає осьовий скелет з асептичним запаленням синовіальної тканини, зв’язок хребта, міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів [1].





Ранній початок захворювання можна сплутати з ревматоїдним артритом, оскільки обидва є системними захворюваннями які вражають периферичні суглоби. На відміну від ревматоїдного артриту, який вражає синовіальну мембрану, АС  переважно проявляється ураженням ентезумісця прикріплення сухожиль, зв'язок чи суглобової капсули до кісткової тканини [2,3]. Найбільш типовими локалізаціями ентезиту у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом є такі анатомічні зони, як ентези п’яткової кістки (зокрема підошовної фасції та Ахіллового сухожилля), ентези колінного суглоба (включаючи сухожилля чотириголового м’яза, а також проксимальний і дистальний відділи сухожилля надколінка), ентези стегнової ділянки (сухожилля середнього сідничного м’яза) і ліктьового суглоба (сухожилля, що прикріплюються до медіального та латерального надвиростка) [4]. Пошкодження може бути ініційоване травмою або просто дегенерацією цих ділянок, що призводить до фіброзу та, зрештою, осифікації (окостенінням) та повним обмеженням рухів в уражених суглобах (анкілоз) [5,6]. У результаті в капсулі суглоба і субхондральному спонгіозі суглобового кінця формуються осередки неспецифічної запальної інфільтрації, при цьому гіаліновий суглобовий хрящ піддається дистрофічним, а згодом — дистрофічно-деструктивним змінам [10].

Статистично, хвороба вражає від 0,1 до 1,4% населення земної кулі. Близько 30% всіх жінок у постменопаузі та 15–30% чоловіків віком від 50 років страждають на остеопороз у США [7], а в європейських країнах приблизно у 6% чоловіків та 21% жінок віком 50-84 роки. Поширеність остеопорозу серед дорослого населення України сьогодні становить 20-39 % для жінок та 9-23% для чоловіків (залежно від регіону проживання) [8].

Дослідження показують, що розвиток цього захворювання може бути пов'язаний із такими факторами, як:

• Присутність генетичного маркера HLA-B27

• Мікробні інфекції

• Ендокринні порушення та особливості імунної відповіді [9].

 

За останні роки відбулося покращення розуміння основних механізмів лікування захворювання, через використання нових методів візуалізації та критеріїв класифікації ранньої діагностики, використання біологічних препаратів, а також покращення розуміння ризику серцево-судинних захворювань. Так, до медикаментозного лікування першої лінії належать:

• Нестероїдні протизапальні препарати, задля зменшення симптомів запалення, таких як біль і скутість хребта та інших суглобів [11].


Лікування другої лінії:

• Кортикостероїди

• Інгібітори фактору некрозу пухлини (терапія проти TNF-альфа) [12].


З огляду на прогрес у фармакологічному лікуванні АС, залишається дискусійним питання про те, чи потрібні підтримуючі програми медикаментозного лікування під час курсу медичної реабілітації АС.


Нещодавні дослідження показали, що поєднання біологічного лікування та фізичної терапії, ерготерапії давало синергічний ефект і привносило блокування больових відчуттів з меншим часом терапії, поліпшенням функції та якості життя, що вказує на те, що нефармакологічні втручання також є важливими для пацієнтів з АС у майбутньому [13].

 

Розглянемо найбільш поширений клінічний приклад, пов'язаний із симптоматикою АС суглобів хребта.

Типи скарг:

• Біль

• Відчуття скутості (клінічна оцінка за Bath Ankylosing Spondylitis Disease Activity Index (BASDAI), the Schober test, modified Toronto Activities of Daily Living Questionnaire).

• Обмеження рухливість хребта (рухливість хребта вимірюється як відстань від кінчика пальців до підлоги при нахилах, вимірювання відстані від потилиці до стіни і відстані від підборіддя до грудей), використання показників гоніометрії.

• Зменшення фізичних показників (динамометрія)

• Інше (напр., метеозалежність)

 

Зміни функцій по відділах хребта:

Шийний відділ:

С1-С2: Втрата здатності до ротації голови, що знижує орієнтацію у просторі.

С5-С7: Втрата можливості до згинальних та розгинальних рухів в шиї, що впливає на огляд вертикального простору.

 

Грудний відділ:

Т4-Т10: Обмеження дихального об’єму, утруднення глибокого дихання та погіршення постави, внаслідок зниженої еластичності хребта.


Поперековий відділ:

L3-L4: Утруднений підйом важких предметів, погіршення можливості нахилу вперед, зниження гнучкості.

L5: Порушення передачі ваги, що ускладнює ходьбу.


Крижовий відділ:

S1-S2: Зниження Ахілового рефлексу

S3-S5: Контроль тазових органів знижується, можуть виникати проблеми із чутливістю в ділянці таза. Труднощі під час сидіння чи вставання.


В залежності від клініко-рентгенологічної стадії перебігу захворювання (1- початкова, 2 – помірних уражень, 3 – пізня) привілея в часі  медичних інтервенцій під час реабілітації буде змінюватись.

 

Запропоновані узагальнені протоколи медичної реабілітації.

При початковій стадії: (Помірне обмеження рухів у хребті, суглобах; рентгенологічні зміни відсутні чи виявляється нечіткість або нерівність поверхонь крижово-клубових суглобів, ділянок субхондрального остеосклерозу).

 

Проходження первинного курсу медичної реабілітації за амбулаторним типом протягом 12-14 щоденних відвідувань. Основний вектор інтервенцій направлений на полегшення болю та покращення рухливості.

  • Медикаментозна терапія (нестероїдні протизапальні препарати)

  • Фізіотерапія

  • Лазертерапія (808 нм (протинабрякова і протизапальна) і 905 нм (знеболювальна) довжина хвиль).

  • Ультразвукова терапія/фонофорез

  • Теплова і холодова термотерапія

  • ТЕНС (транскутанна елетро нейро стимуляція)

  • Суха бальнеотерапія

  • Фізична терапія

  • Вправи під наглядом фізичного терапевта (ізометричні вправи для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, мануальна терапія для збереження об'єму ротації в шийному відділі хребта та зменшення спазму (масаж). [14]


Вторинний курс фізичної реабілітації

  • Домашні вправи/навчальні рухові програми під котролем фізичного терапевта. Онлайн або групові заняття. Терміном до 5 місяців.

  • Консультація суміжних спеціалісті (кардіолог, пульмонолог і т.д.) двічі протягом курсу


Проходження повторного курсу медичної реабілітації за амбулаторним типом, до 12 відвідувань.


  • Медикаментозна терапія (симптоматична)

  • Фізіотерапія (симптоматична). Рекомендовано дотримання наступності призначення фізіотерапевтичних процедур з попереднього курсу та корекцією модуляцій в сторону зменшення впливу.

  • Фізична терапія

  • Групові заняття з фізичним терапевтом.

  • Бальнеотерапія/Гідротерапія

 

Стадія помірних уражень: (Обмеження рухів у хребті чи в периферичних суглобах, звуження щілин крижово-клубових суглобів або їх часткове анкілозування, звуження міжхребцевих РСЩ або ознаки анкілозу суглобів хребта).

 

Первинний курс стаціонарної медичної реабілітації  - 20-30 діб. Основні цілі інтервенцій направлені на поновлення гнучкості, ретренуванню постави, надання переваги аеробним вправам, та вправам на зміцнення силових показників.

  • Медикаментозна терапія (етіотропна, патогенетична)

  • Фізіотерапевтичні модальності

  • УХТ (ударно-хвильова терапія, сфокусована/радіальна)

  • Лазертерапія (808 нм (протинабрякова і протизапальна) і 905 нм (знеболювальна) довжина хвиль).

  • Хілтерапія.

  • Ультразвукова терапія/фонофорез

  • Теплова і холодова терапія

  • ТЕНС (транскутанна елетро нейро стимуляція)

  • Суха бальнеотерапія

  • Фізична терапія

  • Вправи під наглядом фізичного терапевта (ізометричні вправи для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, мануальна терапія для збереження об'єму ротації в шийному відділі хребта та зменшення спазму (масаж).

  • Дихальна гімнастика для покращення вентиляції легень і тренування діафрагми, використання механотерапії для зниження ригідності. [9]

  • Механотерапія

  • Гідротерапія.

 

Вторинний курс фізичної реабілітації

  • Домашні вправи/навчальні рухові програми під котролем фізичного терапевта. Онлайн або групові заняття. Терміном до 3 місяців.

  • Консультація суміжних спеціалісті (кардіолог, пульмонолог і т.д.) протягом курсу з призначенням профілактичної фармакотерапії.


Проходження повторного курсу стаціонарної медичної реабілітації, до 20 діб.

  • Медикаментозна терапія (етіотропна, патогенетична)

  • Фізіотерапія (симптоматична). Рекомендовано дотримання наступності призначення фізіотерапевтичних процедур з попереднього курсу, корекцією модуляцій.

  • Фізична терапія (надання переваги аеробним вправам, та вправам на зміцнення силових показників)

        

Третинний курс фізичної реабілітації

  • Домашні вправи/навчальні рухові програми під котролем фізичного терапевта. Онлайн або групові заняття. Терміном до 3 місяців.

  • Консультація суміжних спеціалісті (кардіолог, пульмонолог і т.д.) протягом курсу з призначенням профілактичної фармакотерапії.

           

Основною метою даного періоду реабілітації є полегшення перебігу симптоматики АС з повтором програми при початковій стадії АС.

 

Пізня стадія: (Значне обмеження рухів у хребті чи великих суглобах кінцівок унаслідок анкілозування; кістковий анкілоз крижово-клубових суглобів, міжхребцевих та реберно-хребцевих суглобів з наявністю осифікації зв’язкового апарату).


Первинний курс стаціонарної медичної реабілітації  - 30 діб. Основний вектор інтервенцій направлений на полегшення болю та покращення рухливісті, покращення повсякденної діяльністі і підтримування працездатністі

  • Медикаментозна терапія (симптоматична, етіологічна, патогенетична)

  • Фізіотерапія

  • УХТ (ударно-хвильова терапія, сфокусована/радіальна)

  • Лазертерапія (808 нм (протинабрякова і протизапальна) і 905 нм (знеболювальна) довжина хвиль).

  • Хілтерапія.

  • ТECAR терапія.

  • Ультразвукова терапія/фонофорез

  • Теплова і холодова терапія

  • Магнітотерапія

  • ТЕНС (транскутанна елетро нейро стимуляція), FES (функціональна елетро стимуляція)

  • Суха бальнеотерапія

  • Симптоматична альтернативна терапія при порушеннях чутливої сфери (імпульсні струми високої частоти)

  • Функціональна Ерготерапія

  • Фізична терапія

  • Вправи під наглядом фізичного терапевта (для корекції біомеханічних порушень, використовують остеопатичну мануальну терапію в ділянці сакроілеального з’єднання. Дихальна гімнастика для покращення вентиляції легень і тренування діафрагми, використання механотерапії для зниження ригідності. [9])

  • Групова фізіотерапія під наглядом фізичного терапевта (включаючи водолікування)

  • Механотерапія

  • Становлення функції ходьби


Вторинний курс фізичної реабілітації

  • Домашні вправи/навчальні рухові програми під котролем фізичного терапевта. Онлайн або групові заняття. Терміном – до 3 місяців.

  • Консультація суміжних спеціалісті (кардіолог, пульмонолог і т.д.) протягом курсу з призначенням профілактичної фармакотерапії.


Проходження повторного курсу стаціонарної медичної реабілітації, до 30 діб.

  • У пацієнтів із хронічним больовим синдромом, використовують радіочастотну абляцію. [14,15,16]

  • Медикаментозна терапія (етіотропна, патогенетична)

  • Фізіотерапія (симптоматична). Рекомендовано дотримання наступності призначення фізіотерапевтичних процедур з попереднього курсу, корекцією модуляцій.

  • Фізична терапія (надання переваги аеробним вправам, та вправам на зміцнення силових показників)


Третинний курс фізичної реабілітації

  • Домашні вправи/навчальні рухові програми під котролем фізичного терапевта. Онлайн або групові заняття. Терміном – до 3 місяців.

  • Консультація суміжних спеціалісті (кардіолог, пульмонолог і т.д.) протягом курсу з призначенням профілактичної фармакотерапії.

           

Основною метою даного періоду реабілітації є полегшення перебігу симптоматики АС з повтором програм попередніх стадій перебігу АС.

 

 

  1. H DagfinrudT K KvienK B Hagen.(2008) Physiotherapy interventions for ankylosing spondylitis. Cochrane Database Syst Rev 2008 Jan 23;2008(1):CD002822.doi: 10.1002/14651858.CD002822.pub3.

  2. Laura A, Haftel H. Shoulder, Knee, and Hip Pain as Initial Symptoms of Juvenile Ankylosing Spondylitis: A Case Report, Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy [Internet], 1998Feb [cited 2020 Oct 4];27(2):167–172.

  3. Yuehan XiongMenghua Cai .(2022). Joint together: The etiology and pathogenesis of ankylosing spondylitis. Review Front Immunol. 2022 Oct 17:13:996103. doi: 10.3389/fimmu.2022.996103. eCollection 2022.

  4. Mohammad Ghasemi-Rad.(2015). Ankylosing spondylitis: A state of the art factual backbone. World J Radiol. 2015 Sep 28;7(9):236-52. doi: 10.4329/wjr.v7.i9.236.

  5. Claire M McVeigh. (2006). Diagnosis and management of ankylosing spondylitis. BMJ. 2006 Sep 16;333(7568):581–585. doi: 10.1136/bmj.38954.689583.DE

  6. Po-Hsun Tu, Zhuo-Hao Liu.(2022). Spinal cord injury and spinal fracture in patients with ankylosing spondylitis. BMC Emergency Medicine volume 22, Article number: 73 (2022)

  7. Looker, A. C., Sarafrazi Isfahani, N., Fan, B., & Shepherd, J. A. (2017). Trends in osteoporosis and low bone mass in older US adults, 2005-2006 through 2013-2014. Osteoporosis international : a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA, 28(6), 1979–1988. https://doi.org/10.1007/s00198-017-3996-1

  8. Костишин, Н. М. (2021). Мінеральна щільність великогомілкової кістки за умови моделювання глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу та впливу загальної вібрації: експериментальне дослідження. Буковинський медичний вісник. Т. 25,2., 62-67.

  9. Watad A, Bridgewood C, Russell T, Marzo-Ortega H, Cuthbert R, McGonagle D. The early phases of ankylosing spondylitis: emerging insights from clinical and basic science. Frontiers in immunology. 2018:2668.

  10. Григоровський В. В. Гістопатологія, частота виникнення і кореляційна залежність морфологічних показників ураження голівки стегнової кістки та капсули кульшового суглоба у хворих на анкілозивний спондиліт / В. В. Григоровський, А. С. Герасименко, Д. М. Полулях // Український ревматологічний журнал. - 2014. - 4. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_4_9

  11. Giles L, Singer K. The clinical anatomy and management of back pain series, Volume 2 Clincal Anatomy and Management of Thoracic Spine Pain, Butterworth Heinemann, 2000: 61-66.

  12. Alvarez I, López de Castro JA. HLA-B27 and immunogenetics of spondyloarthropathies. Curr Opin Rheumatol. 2000;12(4):248-253 Alvarez I, de Castro JA. HLA-B27 and immunogenetics of spondyloarthropathies. Current opinion in rheumatology. 2000 Jul 1;12(4):248-53.

  13. A THREE-WEEk MULTIDISCIPLINARy IN-PATIENT REHAbILITATION PROgRAMME HAD POSITIVE LONg-TERM EFFECTS IN PATIENTS WITHANkyLOSINg SPONDyLITIS: RANDOMIzED CONTROLLED TRIAL

  14. Kyle J. Wenker; Jessilin M. Quint. (2023). Ankylosing Spondylitis Last Update: June 20, 2023.

  15. DAVID P. NEWMAN, PT, DPT, MAdEd, MBA, AND ADAM T. SOTO, MD. (2022). Sacroiliac Joint Dysfunction: Diagnosis and Treatment

  16. Juergen Braun. (2022).Significance of structural changes in the axial skeleton in patients with axial spondyloarthritis: how important are lesions in the sacroiliac joint? RMD Open. 2022 Dec 14;8(2):e002822. doi: 10.1136/rmdopen-2022-002822.

 

Андрій Паламарчук - К. Мед. Н.




6 views

コメント


+38 097 238 1000

Івана Франка 2А, Вишневе, Київська Область, Україна, 08132

Проспект Берестейській 131А, Київ, Україна 

Мічуріна 1. Лосятин, Київська область, Україна

©2025 Palamarchuk rehabilitation

bottom of page