Дисфагія

Розлад акту ковтання (дисфагія) - труднощі з транспортуванням твердої або рідкої їжі відротової порожнини до шлунку.

Розлад акту ковтання (дисфагія) - труднощі з транспортуванням твердої або рідкої їжі від ротової порожнини до шлунку. Часто супроводжується болем, але у деяких випадках, ковтання може бути взагалі неможливим.

Дисфагія може виникнути в будь-якому віці, але частіше зустрічається у літніх людей. Причини бувають різні. Найчастіше зустрічається пошкодження центральної нервової системи (наприклад інсульт, черепно-мозкова травма) або пошкодження черепно-мозкових нервів (наприклад внаслідок розвитку пухлин). Реабілітація залежить від причин виникнення дисфагії.

Ознаки та симптоми дисфагії включають:

Біль під час ковтання (одинофагія)
Неможливість ковтати
Відчуття того, що їжа застряє в горлі, в грудях
Слинотеча
Зворотний нормальному напрямку стрімкий рух рідин або газів, від шлунку до ротової порожнини (регургітація)
Раптове схуднення
Кашель або рвота при ковтанні

Реабілітація дисфагії залежить від типу порушення ковтання. Традиційний

менеджмент включає в себе:

Тренування ковтального зусилля
Логопедичні навчання
Термічно-тактильна стимуляція
Терапевничні маневри Mendelson, Masako, Shaker
Стимуляція n. Olfactorius
Транскутанна електро нейро стимуляція (Vital Stim)
Транс-краніальна магнітна стимуляція

При орофарингеальній дисфагії терапія може включати:

Навчальні вправи. Деякі вправи можуть допомогти координувати ковтальні м’язи або рестимулювати нерви, що викликають ковтальний рефлекс. Навчання «свідомої фази» техніки ковтання. Пацієнт також можете вивчити способи розміщення їжі в роті або розташування тіла та голови, щоб допомогти ковтати. Пацієнта можуть навчити вправам правильного ковтання, які допоможуть компенсувати дисфагію, спричинену неврологічними проблемами, такими як хвороба Альцгеймера або хвороба Паркінсона.

Дисфагія стравоходу:

Підходи до лікування дисфагії стравоходу включають:

Розширення стравоходу. Для щільного стравохідного сфінктера (ахалазія) або стриктури стравоходу лікар може використовувати ендоскоп із спеціальним пркріпленим балоном, щоб м’яко розтягнути та розширити ширину стравоходу, або пропустити гнучку трубку. Хірургічно при пухлинах стравоходу, ахалазії або фарингоезофагеальному дивертикулі може знадобитися хірургічне втручання для реструктиризації стравохідного шляху.

Труднощі з ковтанням, пов’язані з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, можна лікувати пероральними препаратами для зменшення кислотності шлунку. Можливо, доведеться приймати ці ліки протягом тривалого періоду. Якщо у пацієнта діагностований езофагіт, можуть знадобитися кортикостероїди. Якщо у пацієнта спазм стравоходу, можуть допомогти релаксанти гладких м’язів. Медикаментозно – анти-рефлюкс препарати (антациди (фосфалюгель, маалокс), прокінетики (метоклопрамід, цизаприд), блокатори Н2 рецепторів(ранітідін, фамотідін); ботокс препарати.